Калькулятор розрахунку боргу за розпискою та договором позики
Скільки насправді має повернути боржник — і з чого складається ця сума.
Результат
Розрахунок орієнтовний і не є юридичною консультацією. Віднесення вимоги до майнової чи немайнової, підсудність і дотримання строків визначає адвокат — помилка тут коштує залишення позову без руху.
Нормативна база
Цивільний кодекс України: ст. 1046–1050 — договір позики, форма й проценти; ст. 625 — відповідальність за порушення грошового зобовʼязання (3% річних та інфляційне збільшення); ст. 549 — неустойка. Індекси споживчих цін публікує Державна служба статистики України — саме вони є джерелом для розрахунку інфляційних втрат. Перевірено 2026-08-01.
Першоджерело: Цивільний кодекс № 435-IV ↗ що саме взято редакції звірено 24.10.2026
Борг — це не одна сума, а три
Тіло — сама позичена сума. Відсотки за користування — плата за те, що гроші були в боржника; вони встановлюються договором. Три відсотки річних за статтею 625 ЦКУ — це вже не плата, а санкція за прострочення.
Різниця принципова. Відсотки за користування нараховуються за весь час, поки боржник користувався грішми. А 3% річних — лише за період після настання строку повернення, зате незалежно від того, чи згадані вони в розписці, і незалежно від вини боржника.
Якщо в розписці про відсотки мовчання
Це не означає автоматично безвідсоткову позику. За Цивільним кодексом договір позики вважається безпроцентним лише у визначених випадках — зокрема, якщо сума не перевищує десятикратного розміру мінімальної зарплати й позика не пов'язана з підприємницькою діяльністю. В інших випадках застосовується облікова ставка НБУ. Це питання варто уточнити в юриста до подання позову.
Про інфляційні — чесно
Стаття 625 дозволяє стягнути й інфляційне збільшення боргу. Але цей калькулятор не рахує його автоматично, і на це є причина: потрібен офіційний ряд індексів споживчих цін Держстату за кожен місяць прострочення. Підставити «приблизну інфляцію» не можна — суд звіряє розрахунок з офіційною публікацією. Тому індекс тут вводиться вручну: візьміть його з даних Держстату за ваш період і впишіть у поле.
Розписка працює й без нотаріуса
Письмова розписка є належним доказом укладення договору позики навіть без нотаріального посвідчення. Важливо, щоб з тексту було однозначно зрозуміло: хто передав гроші, хто отримав, яку суму, і коли зобовʼязався повернути. Формулювання «отримав у борг» без дати повернення ускладнює доведення прострочення.
Питання й відповіді
Чи обовʼязково нотаріально посвідчувати розписку?
Ні. Розписка в письмовій формі має юридичну силу в суді без нотаріального посвідчення — головне, щоб з неї було зрозуміло, хто, кому, скільки і коли зобовʼязався повернути.
Що таке 3% річних за ст. 625 ЦКУ?
Це міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобовʼязання. Вона нараховується незалежно від наявності вини та від того, чи згадана в договорі.
Чим 3% річних відрізняються від відсотків за користування?
Відсотки за користування — це плата за те, що гроші були в боржника, вона встановлюється договором. 3% річних — санкція за прострочення, і рахується лише за період після настання строку повернення.
Чи можна стягнути інфляційні втрати?
Так, стаття 625 ЦКУ це прямо передбачає. Але розрахунок робиться за офіційними індексами споживчих цін Держстату, і суд перевіряє їх за офіційною публікацією.
Як підготувати дані для розрахунку
Точність розрахунку залежить від правильно визначених періодів. «Дні користування до строку» — це час від моменту передачі грошей до дати, зазначеної в розписці як кінцевий термін повернення. «Дні прострочення» рахують від наступного дня після цієї дати до дня розрахунку. Помилка в датах може суттєво вплинути на суму відсотків за користування та санкцій.
Для розрахунку інфляційних втрат не використовуйте приблизні значення чи індекси з новин. Єдине джерело, яке приймає суд, — офіційні дані Державної служби статистики. Вам потрібно знайти таблицю індексів споживчих цін за кожен місяць прострочення, перемножити їх і отримати сукупний індекс. Калькулятор очікує на готове значення, наприклад, 108,5, а не 8,5.
Аналіз результатів та подальші кроки
Результат розрахунку — це не просто загальна сума, а її складові: основний борг, договірні відсотки, 3% річних та інфляційні втрати. Кожна з цих вимог має різну правову природу, що важливо для обґрунтування позову. Перевірте, чи правильно калькулятор застосував періоди: відсотки за користування нараховано за весь час, а 3% річних та інфляційні — лише за дні прострочення.
Отриманий розрахунок є основою для пред'явлення вимоги боржнику або для підготовки позовної заяви. Пам'ятайте, що цей розрахунок не враховує можливих нюансів, як-от часткове погашення боргу чи застосування строків позовної давності. Перед зверненням до суду варто проконсультуватися з адвокатом, який допоможе правильно сформулювати позовні вимоги та визначити підсудність справи.
Ще питання
Калькулятор не враховує облікову ставку НБУ. Чому?
Застосування облікової ставки НБУ замість договірних відсотків — це правовий висновок, який залежить від конкретних обставин справи, зокрема суми позики та її зв'язку з підприємництвом. Калькулятор виконує лише арифметичні дії на основі введених даних, а рішення про застосування тієї чи іншої ставки приймає суд за обґрунтуванням юриста.
Чи можна використовувати калькулятор, якщо борг погашався частинами?
Цей калькулятор розрахований на випадок, коли борг не погашався зовсім. Якщо були часткові платежі, розрахунок ускладнюється, оскільки кожна сплата має зараховуватися в певній черговості для погашення відсотків, основного боргу та санкцій. Такий розрахунок потребує індивідуального підходу та допомоги фахівця.
Що означає поле «Днів користування до строку»?
Це кількість днів з моменту, коли боржник фактично отримав гроші, до дня, коли він мав їх повернути згідно з розпискою чи договором. Разом із днями прострочення цей період входить до загального строку, за який нараховуються договірні відсотки, адже вони стягуються за весь час користування грішми.